З серпня 2025 року професор кафедри технологій машинобудування та матеріалознавства Дніпровської політехніки Сергій Алексєєнко розпочав участь у міжнародному дослідницькому проєкті WrightBros neXt, що реалізується в межах програми обміну персоналом HORIZON TMA MSCA — Marie Skłodowska-Curie Actions.
Метою проєкту є створення льотних симуляторів нового покоління без використання проєкційних систем із застосуванням технологій XR (Extended Reality), які поєднують можливості доповненої та віртуальної реальності.
У межах проєкту Сергій Алексєєнко працюватиме над розробленням методики оцінювання впливу візуальних систем симуляторів на когнітивне навантаження пілотів, а також здійснюватиме збір і аналіз біосигналів для об’єктивного вимірювання рівня навантаження та реакцій.
Міжнародна дослідницька команда продовжує розширюватися. До проєкту долучилися ще троє науковців НТУ «Дніпровська політехніка»: Андрій Колб, доцент кафедри електротехніки, Артем Ширін, доцент кафедри програмного забезпечення комп’ютерних систем та Дмитро Бабець, професор кафедри прикладної математики.
Команда науковців продовжили дослідження безпроєкторних симуляторів. Наразі у роботі беруть участь професоp кафедри прикладної математики Дмитро Бабець, доцент кафедри електротехніки Андрій Колб та доцент кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем Артем Ширін. На базі Politechnika Śląska вони провели експерименти з XR-зануренням, яке здатне замінити класичні кабіни з проєкторами. Такі системи у десятки разів дешевші за традиційні тренажери, а значить — навіть невеликі авіашколи зможуть готувати пілотів на рівні топових академій
Уявіть, що кожен майбутній пілот отримує доступ до сучасних симуляторів. Це — більше безпеки у небі, менше катастроф і реальний шанс зробити професію льотчика доступною для тисяч молодих людей по всьому світу.
Протягом місяця наші дослідники — Костянтин Соснін, доцент кафедри КФІВС та доцент кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем; Сергій Приходченко, доцент кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем; та Марина Кириченко, старший викладач кафедри електроенергетики, — разом із польськими колегами працювали у лабораторіях Politechnika Śląska над вивченням методів розпізнавання зображень для ідентифікації елементів кабіни льотного симулятора.
У фокусі — широкий спектр технологій: від камер IR/RGB, Depth, Event до VR/AR-гарнітур, UWB-позиціонування, активних і пасивних маркерів та інерційних датчиків. Такі рішення стають основою нових підходів до тренування майбутніх пілотів і вдосконалення симуляційних систем.
Професор Сергей Алексеенко разом із професором Дмитро Бабцем продовжують активну роботу в межах проєкту.
Одне з основних завдань Сергія Алексєєнка — розробити методику, яка дозволить об'єктивно оцінити вплив нових візуальних систем на когнітивне навантаження пілотів.
Дмитро Бабець аналізує дані біосигналів (ЕЕГ) і розглядає застосування підходів машинного навчання для оцінки когнітивного навантаження та виявлення ознак втомленості пілотів. Команда вже розпочала перші експериментальні дослідження.
Мета — створити базову систему, що зможе надійно розрізняти три рівні когнітивного навантаження за допомогою когнітивних тестів та аналізу біосигналів. Це дозволить створити тренажери, які не лише імітують політ, але й оптимально взаємодіють з мозком пілота.
Андрій Колб реалізував черговий етап досліджень на базі наукового центру Politechnika Śląska (Польща). Його робота була присвячена досягненню ідеальної точності у вимірюванні стану пілотів. Головний виклик полягає у тому, що під час керування літаком природні рухи тіла створюють «шуми» на графіках біосигналів. Наш науковець розробив та експериментально перевірив метод, який дозволяє системі чітко розрізняти реальну розумову напругу та звичайну фізичну активність. Завдяки впровадженню контекстно-залежної фільтрації та аналізу мультимодальних фізіологічних даних, науковцю вдалося «очистити» сигнали мозку від перешкод та навчити систему відокремлювати фізичну втому від когнітивної. Це не просто технічне досягнення, а критично важливий крок для підвищення безпеки польотів та ефективності підготовки пілотів у всьому світі.
Учасники семінарів ознайомилися з ключовими концепціями проєкту та поточним прогресом у його реалізації, отримали детальний інструктаж із техніки безпеки та етичних аспектів досліджень, обговорили методологічні підходи та особливості роботи з програмним забезпеченням і технічними інструментами, які будуть використовуватися в подальшій дослідницькій діяльності.
Додатково семінари передбачають інтерактивні сесії для обміну досвідом, формування міждисциплінарних команд і спільного планування наступних етапів досліджень.
До дослідників долучається Катерина Сергеєва, доцент кафедри інформаційних технологій та комп'ютерної інженерії.
Катерина фокусується на надважливому дослідженні, що поєднує IT та біомедицину. Наразі вона займається аналізом біомедичних сигналів для розпізнавання втоми пілотів під час тренувань у доповненій реальності (AR). Це тонка робота з алгоритмами фільтрації шуму та розробка послідовних етапів аналізу, які дозволяють перетворювати експериментальні дані на реальні показники стану людини.
